Септик з бетонних кілець часто вибирають через простоту: кільця доступні, конструкція зрозуміла, монтаж можна зробити за день-два. Але саме уявна простота найчастіше і призводить до помилок. Найдорожча з них – неправильно обрана глибина. Якщо «зарити глибше про всяк випадок», можна потрапити в ґрунтові води і отримати постійне наповнення колодязя зовні. Якщо зробити занадто мілко, система починає переповнюватися і працювати нестабільно вже в перший сезон. Тому глибина септика – це інженерна величина, яка спирається на розрахунок обсягу, умови ділянки та обмеження щодо санітарії.
У розмовах «глибина» зазвичай звучить як відстань від поверхні землі до дна. У реальності важливіший інший параметр: де знаходиться робочий рівень рідини і як він пов'язаний з припливом стоків, ґрунтовими водами і типом ґрунту. Септик не повинен перетворюватися на колодязь, який постійно підживлюється водою ззовні. Бетонні кільця самі по собі не гарантують герметичність: шви, стики, введення труби, люк і навіть мікропори бетону з часом стають каналами для вологи, якщо конструкція стоїть у воді.
Тому правильний розрахунок – це завжди відповідь на три питання. Який обсяг септик повинен переробляти за добу, на якій глибині у вас стабільно стоїть ґрунтова вода і який тип ґрунту на ділянці: пісок, супісок, суглинок, глина. Ці речі визначають не тільки глибину, але і тип конструкції – герметичний накопичувач, двокамерний септик, септик з фільтрацією або септик плюс поле фільтрації.
Ну і звісно ж, не варто забувати, що якісна і довговічна конструкція можлива тільки при наявності якісних матеріалів. В Івано-Франківську завод Будесервіс виготовляє кільця для каналізації з кращого бетону, виготовленого за всіма ДСТУ і сертифікованими технологіями. До того ж, ціни від виробника завжди приємніші, ніж покупка через посередників.
Майже всі розрахунки починають з обсягу. Для побутового септика частіше орієнтуються на принцип триденного запасу. Це означає, що робочий об'єм повинен вміщати близько трьох днів стоків, щоб відбувалося відстоювання і розділення фракцій. Практично це виглядає так: середню витрату води на людину зазвичай беруть в діапазоні близько 150-200 літрів на добу, а далі множать на кількість проживаючих і на три. Якщо сім'я з трьох осіб, то розрахунковий об'єм буде близько 1,35-1,8 м³. Якщо четверо – близько 1,8-2,4 м³.
Далі з'являється важлива деталь: септик з кілець не можна вважати по повній висоті. Робоча зона рідини не повинна доходити до верху. Потрібно залишити запас під газову подушку, спінювання, залпові скидання і верхні переливи. На практиці це означає, що корисний об'єм – це не вся висота кілець, а приблизно 70-85% від геометричного об'єму, в залежності від конструкції і рівня переливу.
Тепер про глибину. Якщо ви набираєте об'єм кільцями вглиб, ви фактично збільшуєте висоту стовпа рідини і тиск на стінки. Але глибина сама по собі не робить систему кращою. Правильніше мислити не глибше, а достатньо за об'ємом і безпечно за умовами ділянки.
Після розрахунку обсягу завдання зводиться до підбору геометрії. Наприклад, кільце діаметром 1 метр з висотою близько 0,9 м дає геометричний об'єм приблизно 0,7 м³. Корисний буде менше. Це означає, що для сім'ї з трьох-чотирьох осіб в одній камері часто потрібно кілька кілець по висоті або дві камери по два кільця, в залежності від схеми. Але важливо пам'ятати: збільшення висоти до нескінченності не вирішує проблему. Глибока камера при високих ґрунтових водах перетворюється на постійний «приймач» зовнішньої води. Тому при складних ділянках логічніше збільшувати об'єм не тільки глибиною, але і поділом на камери або збільшенням діаметра.
Наступний важливий фактор – розташування вхідної труби. Вона задає верхню точку всієї конструкції. Труба повинна йти з ухилом і знаходитися нижче зони промерзання або бути надійно утепленою. Якщо септик занадто дрібний, трубу доводиться піднімати, а це ризик замерзання взимку. Якщо занадто глибокий – збільшуються земляні роботи і зростає ймовірність потрапити в рівень ґрунтових вод.
Тип ґрунту теж безпосередньо впливає на розрахунок. На піщаних ділянках вода йде швидше, система працює спокійніше, і можна використовувати рішення з частковою фільтрацією. На глинистих ґрунтах ситуація інша: вода затримується, тиск на стінки вище, а фільтрація практично відсутня. У таких умовах септик повинен бути або герметичним накопичувачем, або частиною більш складної системи, де глибина і конструкція розраховуються заздалегідь, а не підбираються за фактом.
Є ще один момент, про який часто згадують вже після монтажу – обслуговування. Занадто глибокий септик складніше чистити і контролювати. Осад на дні накопичується швидше, а доступ до робочої зони ускладнюється. Тому це завжди компроміс між об'ємом і зручністю експлуатації. Конструкція повинна бути не тільки надійною, але і обслуговуваною.
Нюанси монтажу теж безпосередньо впливають на те, якої глибини варто робити систему. Навіть при правильному обсязі і кількості кілець слабка герметизація швів здатна звести розрахунок до нуля. Вода починає проникати через стики, особливо навесні, коли рівень ґрунтових вод піднімається. В результаті септик починає працювати не тільки з внутрішніми стоками, але і з зовнішньою вологою, а це перевантажує систему.
Весняний період взагалі показує справжню картину. Ділянка, яка влітку здається сухою, в період паводку може кардинально змінюватися. Ґрунтові води піднімаються, тиск збільшується, і занадто глибокі конструкції опиняються в зоні постійної вологості. Саме тому розрахунок глибини завжди краще робити з урахуванням сезонності, а не тільки поточного стану ділянки.
У підсумку правильна глибина септика з бетонних кілець – це результат поєднання декількох факторів: обсягу стоків, типу ґрунту, рівня ґрунтових вод, глибини вхідної труби і схеми самої системи. Коли всі ці параметри враховуються разом, септик працює спокійно і стабільно. Коли орієнтуються тільки на глибину як таку, з'являються переповнення, запахи, приплив води ззовні і необхідність переробляти конструкцію вже через кілька сезонів.
У реальності септик відчуває не середню витрату, а залпові скиди. Ванна, пральна машина, гості, свята – все це змінює режим. Тому глибина і об'єм повинні включати запас. Але запас краще закладати в об'ємі і в правильній схемі камер, а не просто копати глибше.
Також важливі шви і герметизація. Навіть бетон високої марки не компенсує поганий монтаж. Якщо шов зібраний на слабкому розчині або без гідроізоляційної обробки, вода знайде шлях. Тому розрахунок глибини без розуміння, чи буде система герметичною, завжди неповний.
І ще: чим глибше, тим вище ризики підйому ґрунтових вод навесні. Багато ділянок взимку виглядають сухими, але в березні-квітні вода піднімається, і той септик, який був «у безпеці», опиняється у воді. Тому правильний розрахунок завжди спирається на сезонні спостереження або дані геології, а не на «зараз сухо».
