Львів - місто перукарень, аптек, алкоцентрів, магазинів «Все по 5 гривень», місто із духом середньовіччя і запахом кави. Львів – місто мокрих вулиць. Львів - місто з посмішкою дитини.
Дивні відчуття захлиснули трьох мандрівників, разом із першим кроком зробленими на пероні: «That's one small step for a man», а замість скафандра жовтий рюкзак і ми на іншій планеті землі не схожій на жодну іншу
Озброївшись картою і топографічним кретинізмом, вирушили мандрувати заплутаними вулицями. Перше ж місце куди ми потрапили – це площа, далі кав’ярня «Гасова лямпа», а далі парки, залізна дорога, церкви, кав’ярні, площі, вулиці, книжкові магазини, пам’ятники, люди, люди, люди…..а далі круговерть щастя, швидкості, захоплення, добра і новизни.
Церков і парків настільки багато, що й одразу й не скажеш чого більше. Збірка конфесій, які зустрічаюся в цьому місті гідна підручника «Релігіознавство» і кожна церква краше іншої неначе сперечаються за туристів і незначну кількість мешканців.
Кожен внутрішній двір в цьому місті - витвір мистецтва, а митець кожен у співпраці із природою
Кава, Кави тут не менше ніж церков і парків, кав’ярні приманюють зовнішнім виглядом і складом свого меню. Кожна кав’ярня інша і найкраща
Люди. Різноманітні доброзичливі і 4 із 5 туристи. Львів - місто, яке слід відвідати знові
П’ять речей які я не очікував побачити
