Знаєш, як буває, сидиш з друзями за столом, і раптом хтось тягнеться за пляшкою пива, а ти думаєш: "А чому б не спробувати щось новеньке?" Отак само з MOVA почалося для мене. Я з Дніпра, ну, родом, і коли почув про цю пивоварню, то подумав – ладно, поїхали, перевіримо, що там за фішка. І ось, пробуєш їхнє пиво, і воно не просто смачне, а ніби розмовляє з тобою. Бо MOVA – це ж від слова "мова", пиво як засіб спілкування, щоб люди знаходили спільну тему. Круто ж ідея? Або ні, скажи, якщо я перебільшую.
Спочатку про саму пивоварню. MOVA з Дніпра, одна з найбільших крафтових у країні, варять аж 2 мільйони літрів на рік.
І вони завжди акцентують: купуй українське, дивись на маркування 482. Бо коли ти береш наше пиво, то майже 40% вартості повертається державі – на міста, на дороги, на все те, що робить країну кращою.
Я сам, коли йду в магазин, тепер думаю: а чому б не підтримати своїх? Особливо зараз, коли кожен гривня на вагу золота. MOVA ще й у проекті "Національний кешбэк Сделано в Україні" бере участь, стимулюють усіх до конкуренції, щоб якість росла. Філософія в них така – пиво не тільки про гроші, а про місію, про те, щоб бренд мав душу.
Тепер про те, чому воно мені заходить. Я пробував масове безалкогольне пиво, те, що в супермаркетах всюди, і воно якось одноманітне та солодке, знаєш? А MOVA – крафт, вони ставлять продукт понад усе.
Ось, наприклад, хміль – вони беруть справжній, у гранулах, пресують його через пару годин після збору, вакуумують. У MOVA хмелю багато, бо це натуральний антидепресант, заспокоює, як валеріана. П'єш – і настрій піднімається, без штуки всякої.
Правильно зварене пиво стоїть півроку, бо алкоголь і хмель – природні консерванти. Головний ворог пива – кисень, тому на розлив вони вакуум роблять, CO2 додають, гарячою водою піну викликають, щоб кисень вигнати. Навіть безалкогольне довго стоїть.
Безалкогольне – це взагалі моя слабкість, бо часто за кермом або просто не хочеться хмільної. MOVA його винайшли, щоб усі могли спілкуватися за пивом, без винятків. Традиційно безалко солодке, бо немає алкогольної гіркоти, яка балансує. Вони ж хмелю більше кинули – і вуаля, баланс повернувся. Воно друге за популярністю в них.
І визнання світове є: темне безалкогольне, де хміль на гіркоту жженого солода замінили (смак як кава чи шоколад), золото на European Beer Star у Нюрнберзі взяло. Світле – золото на World Beer Awards, це ж як Оскар для пива! Алкоголю в них 0,1-0,2%, хоч закон дозволяє до 0,5%. Як? Температурні паузи при затиранні пропускають, щоб дріжджі менше цукру їли.
MOVA не тільки варять, а й культуру розвивають. У Дніпрі музей пива побудували. З голландцями колаборували, прибуток на "пивний куток" в українському виші пустили, щоб майбутніх пивоварів вчити. Внутрішньо – працівники на нудних постах до маленької пивоварні мають доступ, варять своє. Мотивація, творчість – супер.
Міжнародка: з Stone Brewing з США "Side By Side" зварили, "плічопліч", гроші на благодійність пішли, мабуть, United 24. Японці просили етикетку в жовто-блакитних кольорах – українське пиво, кажуть. А для розуміння різниці з масовим: уяві хлібозавод – все стабільно, але інгредієнти на ефективність, хмелевий екстракт. MOVA – як пекарня-ательє, велике, але з натуральним хмелем, авторським баченням.
Отак і подобається MOVA. Пробуй сам, якщо в Дніпрі чи десь поруч, і відчуй різницю. Або ні, вирішуй та пиши коменти.
