1–2 липня 2026 року у Львові відбулися навчання та публічний захід, присвячені запуску пілотування Farm Sustainability Data Network (FSDN) в Україні. У межах заходів 21 збирач даних пройшов підготовку до роботи з фермерськими господарствами, а представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України разом з експертами EU4SmallFarms/IPRSA III представили підходи до впровадження нової системи.
Запуск пілотування FSDN є одним із практичних кроків у процесі наближення української аграрної політики до підходів Європейського Союзу. Система має допомогти отримувати більш комплексні та якісні дані про роботу фермерських господарств — не лише про їхні економічні показники, а й про соціальні та екологічні аспекти діяльності.
Саме такі дані необхідні для того, щоб державна аграрна політика та майбутні програми підтримки спиралися на реальну ситуацію в господарствах.
FSDN — Farm Sustainability Data Network, або Мережа даних про сталість фермерських господарств — розвиває підхід, який протягом десятиліть застосовувався в Європейському Союзі для збору інформації про економічний стан сільськогосподарських підприємств.
Однак сучасна аграрна політика потребує значно ширшої картини.
Стійкість господарства сьогодні визначається не лише доходами, витратами чи обсягами виробництва. Важливими є також використання ресурсів, вплив виробництва на довкілля, умови праці, соціальні характеристики господарства та його здатність адаптуватися до економічних і кліматичних викликів.
Саме тому FSDN передбачає ширший підхід до збору інформації та дозволяє аналізувати розвиток сільського господарства одночасно в економічному, екологічному та соціальному вимірах.
Для України створення такої системи особливо важливе в контексті європейської інтеграції. Якісні та порівнювані дані необхідні не лише для оцінки поточного стану аграрного сектору, але й для планування політики та визначення того, які саме інструменти підтримки потрібні різним категоріям виробників.
Одним із ключових завдань липневих заходів у Львові стала практична підготовка 21 збирача даних, які працюватимуть безпосередньо з фермерськими господарствами.
Під час навчання учасники ознайомилися з методологією FSDN, структурою даних, принципами комунікації з фермерами та практичними аспектами збору інформації.
Особливу увагу приділили тому, як пояснювати виробникам мету участі у пілотуванні та формувати довіру між фермерами й фахівцями, які здійснюють збір даних.
Для успішної роботи FSDN ця довіра має принципове значення. Система створюється не як додатковий механізм контролю за господарствами, а як інструмент отримання об’єктивної інформації про реальні умови роботи аграрного сектору.
Інформація, яку надають господарства, має використовуватися для аналітичних цілей та формування більш обґрунтованої аграрної політики. Саме тому одним із важливих принципів роботи системи є конфіденційність отриманих даних.
2 липня у Львові відбувся окремий публічний захід, присвячений запуску збору даних FSDN.
У ньому взяли участь представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, фахівці, залучені до майбутнього збору даних, та експерти проєкту EU4SmallFarms/IPRSA III.
Захід став можливістю не лише представити підходи до пілотування, а й обговорити практичні питання впровадження системи в Україні.
У центрі уваги були організація збору інформації, взаємодія з господарствами, забезпечення якості даних та подальше використання отриманої інформації.
Запуск польового етапу є особливо важливим, адже саме робота безпосередньо з господарствами дозволить перевірити, наскільки розроблені методологія та інструменти відповідають українським умовам.
Одна з головних комунікаційних задач під час запуску системи — пояснити, що FSDN не є перевіркою діяльності конкретного господарства.
Фермер не проходить аудит і не отримує оцінку від держави. Натомість інформація від різних господарств формує ширшу картину того, як насправді працює аграрний сектор: із якими витратами стикаються виробники, які фактори впливають на їхню дохідність, які екологічні та соціальні виклики існують і де державна підтримка може бути найбільш ефективною.
Чим якіснішими є такі дані, тим точніше держава може оцінювати потреби сектору.
У перспективі це може допомагати під час розробки програм підтримки, оцінювання ефективності вже запроваджених інструментів та планування аграрної політики на основі доказів, а не лише загальних статистичних показників.
Розвиток FSDN також змінює сам підхід до використання інформації в аграрній політиці.
Замість того щоб бачити лише загальні показники виробництва або експорту, держава отримує можливість краще розуміти ситуацію на рівні господарств: як відрізняються їхні витрати, доходи, використання ресурсів та умови роботи.
Це особливо важливо для України, де аграрний сектор надзвичайно різноманітний — від малих сімейних ферм до великих сільськогосподарських підприємств. Універсальний інструмент підтримки не завжди однаково ефективний для різних груп виробників.
Наявність детальніших даних дозволяє точніше визначати проблеми та відповідно адаптувати державну політику.
Впровадження FSDN є частиною значно ширшої трансформації української аграрної політики в процесі підготовки до членства в Європейському Союзі.
Йдеться не лише про приведення законодавства у відповідність до норм ЄС. Не менш важливим є створення інституцій, процедур та інформаційних систем, які дозволять Україні в майбутньому працювати в єдиному європейському середовищі.
FSDN є одним із таких інструментів.
Система дозволяє поєднати дані, досвід фермерів та державну політику, щоб рішення щодо розвитку сільського господарства ґрунтувалися на реальній ситуації в господарствах.
Липневі заходи у Львові стали переходом від підготовчого етапу до практичної роботи: фахівці пройшли навчання, були представлені принципи роботи системи, а пілотний збір даних переходить безпосередньо до взаємодії з українськими виробниками.
Результати пілотування мають допомогти вдосконалити підходи до збору та аналізу інформації та сформувати основу для подальшого розвитку FSDN в Україні.
Для українського аграрного сектору це ще один крок до моделі, у якій рішення про підтримку фермерів та розвиток сільських територій приймаються на основі якісних даних, реальних потреб виробників та підходів, сумісних із практиками Європейського Союзу.
